?

Log in

No account? Create an account

Неймовірна Історія Правління Хлорофітума Першого

коротке то любов і довге то любов

РЕАЛІЗМ ІІ
тхір, коцарев
olehkots
фестиваль у вантажному аеропорті –
вірші на стінах товарних вагонів і контейнерів
документацію дослідження людожерського кейсу
в безглуздому містечку
наклеєно на правила безпеки
хепенінг у кабіні з заблокованими кнопками
штурвалами й важелями
вантажники у формі нквд
пузо літака відчиняється і зачиняється
трохи обганяючи повільний ритм повільної музики
вистава на пружинках під дахом
величезного і повньопорожного як китай ангару
сміх велика пляшка бехерівки
стилізована під макет літака
ряботиння бодіарт неопалюваних приміщень
презентація неба презентація землі
дискусія рейок мовчання злітної смуги
у тренді розпатланий парашут
що плентається по землі за спиною
і ти між небою і землем
сидиш на вантажному крані
радісно втримуючи обома ногами
гак від падіння униз
не бажаючи знати як мало лишилося
до падіння у реалізм
Tags:

(no subject)
тхір, коцарев
olehkots
---
крізь ніздрі лебедя
побачив
сонце

це все ще осінь
все ще озеро
росте
Tags:

(no subject)
тхір, коцарев
olehkots
---
Садовий гном на подвір’ї
православної церкви
лежить на клумбі
й замріяно дивиться
в небо.

-Що він тут робить?! –
питаєш, здивована.

-Рахує омели
на деревах.

Якщо, звісно, ця відповідь
тебе вдовольнить.
Tags:

ПРИБУТТЯ РАКЕТ
тхір, коцарев
olehkots
Немов прибуття потяга на вокзал Ла-Сьйота,
відбулось прибуття російських ракет на Маріуполь.

20 секунд відео з машини,
якій пощастило спинитися за пару метрів
від кордону вибуху,
якій пощастило вчасно позадкувати,
не менш ефектні
від знаменитого чорно-білого паровоза.

А кольорова гама,
безсніжної зими на узбережжі Азовського моря –
навіть краща:
світло-сірий;
темно-сірий;
червоний із жовтим присмаком.

Страшно було дивитися той короткий фільм
у 1896 році,
цей тепер страшно теж;
можна забути, що ти за екраном,
а не в машині,
щоразу
в тобі ніби вибухає
жуйка, застрягла у стравоході.

Але є спосіб заспокоїтись –
дивитися ще й іще,
а потім різко перестати.
І поступово звикнеш,
поступово припиниш думати про
прибуття російських ракет.

Цей метод ти випробував давно,
на зворушливім мультику
про літачка,
котрий врятував хворого хлопчика.
Прокручував знов і знов,
а потім просто не вмикав.
Уже не танули очі.
Вже майже не хвилювався.

Так і тепер
багато людей у різних країнах
мають шанс заспокоїтись.
І вже починає здаватися,
що прибувають – не ракети,
що – не російські.

Може, це просто з підталого
неба січневого
падає брила гібридного льоду,
чомусь турбуючи
незрозумілі
тіні
на вулицях і в бліндажах.

Тим дивовижнішою стає
ця маленька перемога машини,
маленька перемога життя.
Tags:

У ПРОЦЕСІ ДОСЛІДЖЕННЯ
тхір, коцарев
olehkots
Бачиш, ми дослідники,
ми постійно щось досліджуємо
у час, що його помилково
назвали «вільним».

Хтось кількість кроків рахує
від трамваю до дому,
хтось вимірює інтервали
на клавіатурах поруччя,
хтось розчиняє в калюжі
льодяник.

Усі мають заняття.

От і ми з іще одним
ентузіастом
на своїх щоденних маршрутах
обчислюємо
співвідношення
двох найпоширеніших у цьому місті мов
у перехожих розмовах.

Наші обрахунки не збігаються,
часом співвідношення
виходять протилежними,
провокуючи методологічні
дискусії та звинувачення.

Проте один показник
завжди стабільним лишається –
більшість,
яка взагалі не розмовляє.

І десь на полях дослідження
з кожної постаті
ввечері
тінь витікає.
Tags:

(no subject)
тхір, коцарев
olehkots
---
Я грав білими,
але правила диктувала вона,
моя ще не трирічна дочка,
чітко визначивши:
білі фігури стоять на білих клітинах,
чорні на чорних.

При цьому чорним дозволено
бути вдвох на одній клітині,
що вони повсякчас і робили.

Коли ми, згідно з цими правилами,
все розставили,
у повітрі зависла мовчальна мить,
а потім, на очах
у приголомшеної армії білих фігур,
дочка іграшковим коником,
звичайним, не шаховим,
розметала геть з дошки
своїх чорних,
і вже лише після цього
добила паралізованих білих.

Що частіше граєш
у шахи з малою дитиною,
то краще розумієш
механізми історії,
війни та політики,
мовби граєш із
непохитно-смішливою Долею,
ніби граєш із
Богом,
якого ще не пускають
навіть в дитячий садок.
Tags:

ТИМЧАСОВІСТЬ
тхір, коцарев
olehkots
Скільки целофанових церков!
Скільки дерев’яних замків!
Скільки знаків тимчасовості
У моїй країні!

Паперові квіти,
Двері з вати,
Будинки з сірого туману,
Будинки з туману кольору рудої цегли,
Десятивагонні кибитки
З розрахунку на тлум повітря,
Минущі календарі,
Безстрашні їжаки,
Озера в контрнаступі,
Крик назви вулиці,
Колесо, поцуплене з ромського прапору –
Все танцює фокстрот тимчасовості.

Ми з країною
Дивимось у майбутнє,
Сповнені
Впевненості.
Бо всі знають:
Немає нічого тривалішого
За тимчасове.
Tags:

НАСТІЛЬКИ ДОБРЕ
тхір, коцарев
olehkots
Нічний ліхтар на дерево вкладає
сніг проміння,
обіцяє:
все буде добре
і лякає трохи:
невже настільки добре?
Tags:

(no subject)
тхір, коцарев
olehkots
---
як хмара у сонячний день
рекламує
лісок на пагорбі

так і комар
порекламував
твій маленький на нозі пальчик
майже непомітний
до сьогодні
Tags:

РИМОВАНА ПОЕЗІЯ КРАЩЕ ЗАПАМ'ЯТОВУЄТЬСЯ
тхір, коцарев
olehkots

Му-му-му-му-му,

Мі-мі-мі-мі-мі,
Ну-ну-ну-ну-ну,
Ні-ні-ні-ні-ні.

А ще кажуть,
що римовану силабо-тоніку
важко
перекладати.

Tags: