Неймовірна Історія Правління Хлорофітума Першого

Субота

2009-11-09T10:05:23Z

Ніфіга, ніякої революції

а як ви слухаєте літературні виступи?

Пістончик

за фото спасибі Лесі Коверзнєвій:)

Ходи

2009-11-08T20:41:16Z

На радощах від того, що потрібну статтю нарешті дописано, закінчу серію псевдопсихологічних роздумів:)

Так от. Мені важко збагнути, навіщо люди часом штучно вигадують та навмисне інсталюють у своє життя різні літературно-театрально-кіно-та-іншо-мистецько-подібні ходи й прийоми, коли життя й без цього просто переповнене цими штуками!

Особисто мені якось стає сумно, коли, розгрібаєш наслідки подібного конструктивізму й говориш сам собі: "теж мені режисер!".

Фу, ну й понаписував:)

Не слабО

2009-11-08T17:30:26Z

Цікаво, в кого як виявляється така річ, як азарт.

От мені здається, що в мене азарт не є таким собі стереотипним полум'ям, що виникає на перший же заклик "слабО?".

Я доволі часто спокійно відмовляюся від спокус азарту. А іноді приймаю виклик, але якось на диво спокійно. Неначе домашнє завдання:). Котре, до речі, не страшно й не виконати. Що ж, спокій, трохи скептична посмішка, відкритість і занудне бурмотіння під ніс - може, й не найкраща зброя в азартних змаганнях, та часом вона здатна поставити наглухо в тупик того, хто сказав оте "слабО?".

:)

Цикли краєвидів

2009-11-08T16:44:57Z

1. Я сьогодні довго гуляв пагорбами Нижньоюрківської вулиці, Нагірної, Смородинським узвозом. Так добре, свіжо й трохи туманно! Важко собі уявляю життя без мовчазних прогулянок краєвидами.

2. Паралельно з переосмисленням українського "розстріляного відродження" в мене відбувається і якщо й не розчарування, то принаймні істотне зменшення ентузіазму щодо авангарду як такого.

3. Учорашній спілчанський будинок виявився зовсім не тим, про який я думав. Панельна коробка сімдесятих років. Жодних привидів Сосюри в ліфті. Забутий карамельний запах старості.

4. Хто фотографував учора нас із Пістончиком, будь ласка, викладіть знімки в інтернет:).

Поїхали

2009-11-07T11:47:34Z

До речі, оце кілька віршів поспіль у мене не просто так. Це знак. Так зважди буває, коли я починаю новий прозовий твір - поки розпишуся, штуки три-чотири віршів самі собою неодмінно "вистрибнуть". Оце сьогодні я нарешті почав писати оповідання нове - і зробив уже ключові чотири сторінки:) А ще я сьогодні думаю побувати в будинку на Гончара, куди селили членів Спілки Письменників:)) Сподіваюсь побачити щонайменш привид Сосюри в ліфті:)

МАНДАРИНИ

2009-11-07T11:43:15Z

Рух праворуч ключем повторю,
У кімнаті висить кожен такт,
Тиша в пеклі і тиша в раю,
А між ними тромбони життя.

Новини з передвиборчих полів:)

2009-11-06T21:35:21Z

Кажуть, у Харкові риги роздають біло-блакитні парасольки, а тюльки - пакети з часником:) І тепер щойно десь з'являється передвиборчий намет, до нього відразу збігаються пенсіонери:))

ДІАЛОГ КУЛЬТУР, МОНОЛОГ КОЛЬОРІВ, УПЕРТІСТЬ БУР’ЯНІВ

2009-11-06T20:47:59Z

незграбною шафою
висіли балкони
над головою перекладача з екзотичної мови

- Паскудна шльондра! – загарчав він
харкнув
у дзеркальний бубон калюжі
і швидко як псих
понісся на пустир
- тільки встигай за ним -
за школою
з вікон чути було
як у класі хор
співає мелодію з „Хрещеного батька”
чомусь покладену на російські вірші

а весь пустир у бур’янах
і кожен з них
хоч наступи на нього
відразу дає здачу
різко піднімається
що з ним не роби

- Оце і ревнощі так само!
Ти давиш думки про цю хвойду,
А вони
Повертаються! –
зло кричав він
крізь бур’яни прориваючись
довбаний псих
і дерся вверх на гору
невблаганну
як ці його ревнощі
а там зайшов у дерев’яну церкву
доволі дивну
всередині
схожу на якусь стару прибрану кімнату
й іконостас
нагадував сервант
дуже дивна церква
вийшовши з неї
він сів біля колонки і думав

та й чого йому не думати
якщо стільки часу вільного
ще три години
аби вернутись додому
зібратись
поголити харю
й піти
на прийом до посольства екзотичної країни
куди його щоразу запрошують
як єдиного в цьому місті
хто розуміє їхню мову

і поки він там
непомітно накидається шампанським
під вікнами посольства
повільно рухатиметься
потік стоп-сигналів
таких особливо червоних
у листопаді ввечері.

Be trashhhhhhhhhhhhhhhhhh!!!!

2009-11-06T18:01:26Z

Йо! В Олежика нові антикризові й антиепідемічні штанці! Бігом дивитися глем-фотосесію мейд бай Горобччччук! Бігом купувать такі самі в La Notte! Пароль - "це тут приймають мокроти?"

Югася Каляда, "Нове життя".

2009-11-06T17:30:19Z

Не більше, ніж ілюзія, чуття,
що долю вже отруєно минулим,
нове почати просто-бо життя:
пройти до гаражу двором поснулим,

двигун завести, перебивши сон
оскомою цупкою кави в роті,
на трасі розігнатись до двохсот
і відпустить кермо на повороті.

Переклад з білоруської мій. Оригінал, відповідно, тут

Ось товариш Моцар запрошує на учту під час чуми:)

2009-11-06T12:36:58Z

7 ноября, Київ

Бар ФИДЕЛЬ

16.00

Презентация книги

КИЇВ

Анатомія міста

Выступают:

Алексей Никитин

Евгения Чуприна

Наталья Бельченко

Дмитрий Лазуткин

Анастасия Афанасьева

Олег Коцарев

Александр Моцар

Олена Степаненко

Сергей Пистончик

Аня Санина

Евгений Герман

Приглашенные гости Олесь Ульяненко, Лада Лузина

Щойно з Медвіна

2009-11-06T11:58:46Z

Ну що сказати - людей на цьогорічному книжковому ярмарку "Медвін" зовсім-зовсім мало. Майже нема. Спочатку це навіть смішить, але потім сміх минає. Ну але попереду ще субота - може, народ підтягнеться.

Востаннє я в тому приміщенні був приблизно торік, на виступі. Ех, зовсім по-іншому все тоді було...

Ух ти

2009-11-06T08:59:54Z

Сьогодні - 75 років одній з моїх улюблених кінорежисерів - Кірі Муратовій:)

Варто чи ні?

2009-11-05T13:40:18Z

Ось тут на Літакценті вийшла статейка про Богуміла Грабала.
http://litakcent.com/2009/11/05/henialnyj-varjat-bohumil-hrabal.html

І в зв'язку з цим у мене активізувалося питання двомісячної давності: варто купувати цю книгу чи ні? Я бачив фільм, він сподобався. А хто "Короля..." читав у абабагаламагівському виданні-перекладі? Що скажете? Оформлення книги, якщо що, ролі не грає:)

Тхорики:)

2009-11-05T12:18:15Z

Поки всілякі підступні обставини не дозволяють мені поїхати нарешті до Харкова й викласти тут фотографії Ксениних кошенят, хай їх тимчасово замінять оці товариші з сайту Golden Ferret:)

Дещо несподіване питання:)

2009-11-05T10:44:23Z

А чи скаже мені хтось бодай пару слів у відповідь на таке:

- яким був у другій половині ХІХ - на початку ХХ століття соціальний статус, культурний образ і таке інше нотаріуса в тій частині України, що входила до Російської Імперії?

Карл Шпіцвег, "Бідний поет", 1839 рік

2009-11-04T20:29:16Z

:)
узято тут

Люителям літературного і навкололітературного трешу:)

2009-11-04T19:03:52Z

http://virchi.pp.net.ua/photo/

ЛАМПА

2009-11-04T08:42:44Z

лампа не зразу ввімкнеться -
капризний
зелений
жук!

поезія. ковдра. футболка.
брунатна фортеця ночі.
радість у жовтому світу колі.

хтось комусь покладе
голову
на плече чи на груди
чи в руки
ніби сонного теплого котика.

в ігнор!

2009-11-04T08:38:49Z

Дуже хочеться сподіватися, що чергові одкровення годинникотерпця кіріллла про "російський світ" будуть у нас просто проігноровані, а не обсмоктані:) бережіть себе:)

Коррадо Калабро, "Запам'ятай її забути..."

2009-11-03T12:49:26Z

Не даруватиму тобі палац,
ані помешкання в Манхеттені.

Також не подарую перстень
з нахабним зирком діаманта.

А тільки віяло із написом:
"te quiero para olvidarte,
para querte te olvidio".

Оце читаю переклади цього італійського поета, видані цьогоріч у "Ліптоисі". Не скажу, щоб усе й цілком було мені близьким, але загалом - приємна річ:)

Принагідний випадок. Моя мама, навчаючись у консерваторії, вирішила позапланово повчити італійську мову. Викладачем був дядько, що свого часу пожив у Італії й навіть повоював у їхньому Спротиві. Судячи з усього, після цього йому довелося приємно поспілкуватися (як мінімум) із радянським силовим апаратом, бо він весь час боявся стукачів. І моєї мами він спочатку остерігався, певно, через те, що вона приходила на його лекції не за навчальним планом, а за власним бажанням:). Так от. Він мав вельми цікаву педагогічну методу. Наприклад, як він зробив, щоб студенти запам'ятали слово "ганчірка". Ганчірка, якою стирають із дошки, італійською буде "cimosa". І от для запам'ятовування він говорив таку фразу: "ці мозе ця ганцірка витерти доску?" - і слово відразу закарбувалось:)

Із першим снігом вас!

2009-11-02T13:51:07Z

А я його чомусь чекав учора:)

Не до речі: район Татарка однозначно ввійшов до моїх найулюбленіших київських закутків. Найкраще на нього підніматися з Подолу через Смородинський узвіз. Про останній раджу почитати гугл - там чимало цікавого.

Карнавалу не буде:(

2009-11-02T13:48:35Z

На жаль, "медвінівську" презентацію наших із Юлею хлорофітумів та червоних чоловічків таки довелося скасувати. Презентації не буде. Ну нічо, дасть Бог, проведем її пізніше, у менш панічні часи:)

А сам книжковий ярмарок - станом на сьогодні - нібито все ж планує відбутися.

Микола Холодний, "Роздуми на цвинтарі"

2009-11-01T11:16:53Z

Грицькові Чубаю

Прийняли до Спілки у столиці,
коли виріс на могилі клен.
Мов дідам уже нема різниці,
чи живий, чи мертвий їхній член?
У морській воді принишкли мідії,
Над водою квилить пізній птах.
Мертвий Гриць сидітиме в президії
на літературних вечорах.
Напис "Для почетных погребений"
зліва від алеї зарябів.
Тільки привілеї край алеї
не Грицько в начальства заробив.
Багатьох їх знаю я у пику.
І почоту знаю того суть.
Над співцем похованим опіку,
навіть скорчившись, вони несуть.
І, коли заграють інструменти, -
їм здається й зараз, мов колись,
що Грицько повз їхні монументи
погляда з надією на ліс.
Попрямує лісом він у луки.
Наляка на дереві дрозда.
І поета візьмуть попідруки,
бо, дивись, дістане й до гнізда.
Заспіває у Сибірі пилка,
і замовкне ще одне перо.
Нас з тобою поховає Спілка
краще поховального бюро.
Сихів, 23.04.91

Рацпропозиція:)

2009-11-01T10:27:05Z

"За умови запровадження загального тримісячного карантину, надзвичайного стану, безкоштовної роздачі хлібу і кропиви, а також скасування президентських виборів, ми, сучасні українські письменники, беремо на себе капіталістичне зобов'язання написати за цей час по 2 (дві) книги".