Неймовірна Історія Правління Хлорофітума Першого

коротке то любов і довге то любов

БОРОТЬБА
тхір, коцарев
olehkots
Школа давно закрилась,
а дехто і далі
уроки прогулює
й навіть збирається
зневажати
тих, хто прогулювати не схоче,
бо можуть знайтись
і такі.

Класну дошку викинули
на пустир
за
за
за
за-
лізницею,
та є серед нас сентиментальні,
є поміж нас
наполегливі –
таки знайшли її,
щоб рукою непевною
вивести крейдою
«FUCK».

Як гарно все рухається
без причин,
як маріонетки
танцюють,
поперегризавши мотузки,
як і без струму
грають на маракасах
лампочки
національних,
соціальних,
естетичних
і філософських гірлянд!

Остання система,
з якою ще можна боротись –
система каналізації,
та ось ти стоїш і боїшся
бій розпочати,
боїшся підняти кришку –
а раптом
і вона
насправді вже не працює?
Tags:

ПІСНЯ «СВІТИТЬСЯ ПЕРИМЕТР, СВІТИТЬСЯ»
тхір, коцарев
olehkots
У парку, де ми гуляєм,
коротше,
є таке місце,
де озеро, потім дорога, тоді річка
болотиста,
а за нею в сухій траві – тюрма,
і ліхтарі на її периметрі
світяться кожного вечора й ночі,
світяться навіть коли
все інше згасне.

Сиділи ми там з друзями,
при гітарах –
і зробили про це пісню,
ну, як пісню,
приспів.

Світиться периметр,
світиться,
і собаки обіцяють:
завтра,
завтра,
завтра,
Світиться периметр,
світиться,
місяць відбивається
у краденому блюдці!

Нормально, правда?
Тоді я запропонував подрузі
піти зі мною в траву
ближче до тюрми.
Воно хоч і зима,
а тепло,
та добре повітря,
й у голову лізуть
гарні думки,
і заспівати можна:

Світиться периметр,
світиться,
і собаки обіцяють:
завтра,
завтра,
завтра,
Світиться периметр,
світиться,
місяць відбивається
у краденому блюдці!

А вона каже –
от, дурне,
така пісня вже є,
я її чула літом на морі,
з Сашком на пляжі!

Ти їздила з Сашком на море?

Ні, я його там
випадково зустріла,
а з тобою
не піду ні на яке болото чи у траву,
ха!

Світиться периметр,
світиться,
і собаки обіцяють:
завтра,
завтра,
завтра,
Світиться периметр,
світиться,
місяць відбивається
у краденому блюдці!

І я пішов додому,
перевірив –
ні, такої пісні нема.

Ну, й чорт із нею, з подругою,
ніби, крім неї, ніхто
не схоче зі мною
піти в таке класне місце.

Ось налаштую гітару – і

Світиться периметр,
світиться,
і собаки обіцяють:
завтра,
завтра,
завтра,
Світиться периметр,
світиться,
місяць відбивається
у краденому блюдці!

Чуєш, я думаю,
треба ше раз
приспів.

Ага, давай.

Світиться периметр,
світиться,
і собаки казяться:
завтра,
завтра,
завтра,
Світиться периметр,
світиться,
озеро поблискує
у краденому блюдці!
Tags:

ВІДКРИТТЯ ВОДЯНИХ ПЕРФОРМАНСІВ
тхір, коцарев
olehkots
дочка любить поєднувати
все з усім –
палець із пальцем
пальці інших людей
пластмасову гусінь і рибу-зануду
гілку і гілку
голку і голку
голову й голову;
м’ячик у ванні з’єднала з води струменем –
і тепер кран працює а м’ячик крутиться
без кінця
крутиться і лоскочеться

так відкрився вічний двигун

тоді я
сховав м’ячика під воду
але він з неї
вистрибнув як косатка
й злетів у повітря
дощем освятивши усе навкруг

от і ще одне
відкриття
не уявляю як його назвати
але перформанс має вийти добрий:
заховати в озеро
велетенський м’ячище –
і хай він звідти
ракетою вилетить

перші глядачі вже поспішають
займати місця –
миші вилазять
на дерева
Tags:

SIC TRANSIT
тхір, коцарев
olehkots
за ніч
у забутий на лавці стаканчик з глінтвейном
сніжинок нападало

розбавили напій
градус знизився зник

так минає свято
Tags:

ЗЕЛЕНИЙ ДЕЛЬФІН
тхір, коцарев
olehkots
тепла зима
розпечені ба
тареї
добре тобі –
на кухню в похід вирушаєш боса
гора за вікном у тумані
стала
зеленозлим дельфіном

та подумай теж і про муху
яке в неї
безсоння
безсоння
безсоння
Tags:

ЗИМОВА КАЛЮЖА ЗАВЖДИ ПОВЕРТАЄТЬСЯ
тхір, коцарев
olehkots
якби я мав батискаф – підкорити зимову калюжу вглиб
якби я мав торішнє брунатне серце – любити зимову калюжу
якби я міг губами засканувати її ряботиння
якби я мав сонце – щоб її цілковито вдихнути всю
якби я мав прісні сльози: покаятись і повернути її назад

бо зимова калюжа це те що завжди повертається
це місто яке розтоптати можна
а ввійти в нього по-справжньому – ні
це вірш який можна читати радіти
та всередину тобі не потрібно
Tags:

ЗАТЕ НЕ ПРО ВІЙНУ
тхір, коцарев
olehkots
«на Донбасі
нерестяться ворони»

сказав чоловік
у новій електричці

шкода що не я
вигадав цього вірша
Tags:

КОЛОДЯЗЬ НАПИВСЯ
тхір, коцарев
olehkots
Крига – мяка, як мозок,
і потічок пульсує,
в світі на чорних деревах
сніг будує фортеці.

Парк наш завжди
двоякий:
верхній твій,
нижній – мій,

а на межі, на схилі
колодязь
дзвенить
намистом.

Швидко біжить
вода
блакитним
намерзлим філе,

кришку розкрий
жерстяну –
і подивуйся,
засмійся:

Колодязь сьогодні повний до краю,
колодязь сьогодні за край ллється,
колодязь сьогодні напився,
колодязь – Веселий Бог.
Tags:

ТРАНСМИСЛИВЦІ
тхір, коцарев
olehkots
Золото листя на землі
в грудні на мідь
перетворилося:::

- Це ювелір усіх обдурив, -
кажуть чоловіки сердито,
чоловіки в куртках кольору захисного,
в куртках з підкладками придихів,
- Цей ювелір, він ще не знає, кого так нажухав,
він іще пошкодує,
вмиється червоненьким! –
погрожують чоловіки
та в ліс занурюються
у вир полювання.

Традиції не люблять новацій.
Традиції ревнують до інших традицій.
А коли почуваються в силі –
їх ігнорують.
Так полювання ставиться до війни:
ти, мовляв, як прийшла, так і підеш.
Так полювання змушує чоловіків
у куртках з підкладками придихів
забути про війну,
але під осикою
вони на розтяжку наскочили.

Полювання злякалося,
підсвідомчик злякався
швидше, ніж полювання закінчилося.
Підсвідомчик славиться швидкістю,
та нерідко швидкість його даремна,
бо чоловіки,
вони вже лежать серед мідного листя,
полювання закінчилось,
можливо,
і підсвідомчик закінчився,
та цього ми точно не знаємо.

Як легко змінюються ролі,
були мисливцями – стали здобиччю,
стали трансмисливцями.

Вони лежать серед листя,
і з-за пеньків
уже визирають ласі маленькі звірята в слинявчиках,
але не починають –
чекають, поки до тіл підійде
ворона в сірому
халатику м’ясника.

Ліс рухається.
Над деревами чути
молоточок ювеліра.
Tags:

ПІВДЕННИЙ МОХ
тхір, коцарев
olehkots
«Востаннє – воно майже як вперше, тільки краще», -
сказав п’ятий трамвай, переїжджаючи міст і підпалюючи його,
ховаючись у смішних пагорбах колишнього міста Сміхова.

~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ - так горить міст через річку,
~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ - так падає міст через річку,
стрічкою для волосся дівчачого,
забутою у калюжі.

Ось і впав. Як навмисне, це сталося взимку,
щоб по-святковому
мерехтіли гірлянди поліції
боків з обох.

Але навіть не смійте вживати
фразеологізма,
забороненого в цьому вірші –
хай собі міст валяється,
однаково завжди знайдеться брід чи поріг на той бік,
де звуки з трамплінного язика
падають в небо,
де мох-мох-мох ніжиться
з південного боку дерева.
Tags:

?

Log in

No account? Create an account