Неймовірна Історія Правління Хлорофітума Першого

коротке то любов і довге то любов

ЙОМУ ДОБРЕ
тхір, коцарев
olehkots
Сонце співає у дзеркалі,
Як артист на екрані,
У старому-старому дзеркалі
Їдальні для бідних,
І в цьому ж екрані побачити можна,
Як об підлогу б’ється горнятко,
Як падає слідом поблідла жінка,

Але він цього не помітить,
Йому добре,
Він ситий,
Він слухає музику,
О, йому добре!

Ляпаси роздає так щедро
Вітер будинкам на набережній,
Руки від холоду
Зашарілись так ніжно,
І рукавичкам
Бракує пальчика
Для перстеника влади.

Як же ж він мерзне,
Але цього не чує,
Йому добре,
Він читає верлібри,
Він слухає музику,
О, йому добре!

Швидко з гори високої
Вниз пронісся трамвай,
Він уже не тільки без гальм,
Але й без водія,
Все обсипається нижче і нижче,
Страшно, а дна нема.

Та він тремтить не зі страху –
Зі сміху
На своєму сидінні останньому,
Бо йому добре,
Він п’яний,
Він слухає музику,
О, йому добре!

Сонце й дерева
Йому на обличчі
Грають у карти тінями.
Tags:

ДОЧАСНІ РЕІНКАРНАЦІЇ
тхір, коцарев
olehkots
Перший сніг ходить мостом, мов канатоходець,
і не боїться.

Бо знає:
все завжди можна почати наново,
перший сніг завжди
після легкої відлиги
розпочатися може знову,
щоб зробити все як годиться.

Така дивовижна реінкарнація
в гнізді покоління одного,
переселення душ, не чекаючи смерті,
ба навіть дорослішання –
через кілька років бачиш
іншу людину, але
ті самі губи, ту саму кислу посмішку,
ті самі жарти й думки,
той самий перший сніг
через кілька днів
знову чіпляється своїм шаликом
за ліхтарі і статуї.

Реінкарновані, створені, змножені
стрімко йдуть паралельними вулицями,
злітаються в річку
на ті самі качині колонії
та повторюються, все повторюються,
намагаючись звезти тебе із глузду,
намагаючись
перебити самшитовий запах.
Tags:

ВЕЛИКИЙ НІМИЙ
тхір, коцарев
olehkots
воно і вдень у моєму районі
фактично нікого нема
швидкість один перехожий на годину
й тільки зітхають
нескінченні ряди невідомо чиїх машин

а вночі що й казати

з усіх 12-поверхівок навпроти
щопівночі світяться лише ті самі три вікна
оте мертво-синє на третьому
та ще два
вище
градусів десь на сім

і це вже нагадує змову

є трохи сарказму в тому
що таку похмуру безлюдну місцину назвали
площею чарлі чапліна
правда ж

але з другого боку
я тепер зрозумів
я тепер оцінив
чому статті про чапліна
люблять називати «великий німий»
і безпорадна метафорка
раптом глибини набуває
як калюжка
з кленовим листям і лотерейним квитком
коли вкриває її
перша нічна крига
Tags:

ПЕРЕХРЕСНЕ РИМУВАННЯ
тхір, коцарев
olehkots
На вухатих руїнах старої фортеці
посеред парку
для туристів навмисне
в листопаді з п’ятдесятої паралелі
все ще не полетіли у вирій співочі птахи деякі
й так само для них виставив на загальний огляд
свої ягоди – тис,
ягоди, що про них складено
низку
детективів.

Хороші ягоди, червоні – як кохання в кіно.
Кажуть, ягоди восени лічать,
ой, не ягоди,
але ягоди теж –
і восени кущ простягає туристам
свої отруйні кульки.

Тим паче слова
«турист»
і «тис»,
вони римуються,
хай рима не зовсім точна,
але її тип і якість визначать результати вживання ягоди.

Тисовий кущ сподівається,
що це буде
перехресне римування.
Tags:

(no subject)
тхір, коцарев
olehkots
- - -
Якщо ти прозорий, як чайник із чаєм жасминовим,
то крізь тебе чудово видно минуле,
якщо ж ти, мов стіна цегляна, непроглядний,
то здається усім, що минулого скло поховалося
за твоєю твердющою спиною
та розбрелося кімнатами дивними,
де з крану вода збігає не до рукомийника,
а до піали великої для салатів,
де труби залізні не закінчуються й не починаються,
де на стелю впали три блюдечка,
а може, чотири,
де в рукомийниковій шухляді ховається чайка,
а може, дві.
Та чому ж ти, скажи, тут сидиш не роздягнений?
Невже ти така свиня?

- Тому що мене немає.

Але потаємні двері, мальовані, як завжди, на стіні,
зачинили тепер абияк:
стирчить з них защемлений
рукав
куртки кольору чорного лебедя,
тож важко повірити, що тебе немає.
Tags:

(no subject)
тхір, коцарев
olehkots
- - -
остання зима двадцятого століття
ніяк не могла вмостити свою подушку
ми стояли коло вікна зйомно-лункої квартири без меблів
із двічиною з сусіднього міста
з безкоштовним практично вином
і я намагався читати їй свої вірші
та ще й напам’ять
а вона мені – розтлумачити
основи діанетики
ми стояли коло вікна та слова все затримувались
ніби по них не приїздило ніяк несумлінне таксі
ми стояли але зима зима
ніяк не могла розстелити своє простирадло
ні вздовж ні впоперек
Tags:

ПАРФУМЕР
тхір, коцарев
olehkots
найдешевший дезодорант
виявився найкращим –
пофоркав ним як їжаком
під пахвами
запахнув
як дівчинка оля в метро в 11 класі
і сам у себе закохався
Tags:

(no subject)
тхір, коцарев
olehkots
- - -
жінка скубе гітару
дзвінко,
повільно і неминуче, як вогонь,
і пісню співає – про вогонь.

це можна назвати римою,
це можна назвати іскрою,
це можна назвати рибою,
та будь-чим,
поки відповіді немає –

ну, чому
людина формується і складається
безупинно
і чому лиш на мить завмирає,
бентежиться і зворушується
з вигляду тієї,
яка припинила скубти гітару
й дивиться
кудись
кудись
кудись туди?
Tags:

(no subject)
тхір, коцарев
olehkots
***
Дощ укотре переповідав історію своїх нещасть,
осіння груша
так вимахувала листочками радісно,
буцімто не прощалась,
але віталась,

і на гаражі продуктовому
так світилась реклама,
так бігала рисочка синя
навколо напису
ВІДЧИНЕНО,
наче в гаражі тому
не продавались
солоні огірки, солодкі меди
й відінспектовані червячками яблука,
а, як мінімум,
працювало
цілодобове відьомське казино.
 
Tags:

ВЗАЄМНІСТЬ НЕ ПОТРІБНА
тхір, коцарев
olehkots

На брудній долоні мого погляду –

двір приватного будиночка, сусідів через дорогу,
яким бігає вівчарочка;
десь далеко хмари з пагорбами буцаються,
а вівчарка несе щось у зубах
і гарчить на дворнягу невидиму
потойбіч воріт,
ніби боїться, що ту маленьку незграбу
хазяї в двір візьмуть замість неї;
усе навколо повне сонячної наливки,
липкої, смішної –
повітря, дерева, двори:
вівчарка теж у ній плаває рудуватим китом,
і навіть коли наливку сонячну випито,
я й далі дивлюсь на вівчарочку та всміхаюсь:

ач як, вона мене навіть ні разу не бачила,
а стала давно мені подругою.
Хіба це не прогрес?
Для дружби тепер не потрібна взаємність!
І ми крокуємо далі.

Tags:

?

Log in

No account? Create an account